Вже понад два роки Україна і українці всього світу відбивають навалу зла – таку саму, з якою вже зустрічалися у Другій Світовій. Нам, українцям, все зрозуміло. Ворог, позбавлений людяності, знищує тисячі людей щодня, розоряє мирну країну, бреше, катує, вбиває і хоче розповсюдитись по всьому світі.
ЯКЩО ЦЕ ЗРОЗУМІЛО НАМ, ЧОМУ НЕ ЗРОЗУМІЛО ІНШИМ? ЩО МИ МОЖЕМО ЗРОБИТИ?
Російська пропаганда коштує мільярди на рік. Українська пропаганда робиться добровольцями, небайдужими людьми. Ці небайдужі люди – ми, українці і друзі України по всьому світі.
Тому ми маємо протиставити російським грошам силу народної дипломатії. Десятки мільйонів людей, яким не все одно, які люблять Україну і хочуть допомогти, живуть по всьому світі. Наших спільних сил в онлайн і офлайн просторі буде достатньо, щоб перемогти.
Strichka починає цю роботу разом з організаціями українців по всьому світу. Внесок цих спільнот в оборону України неймовірно великий. Адже без допомоги зброєю і грошима недовго би ми вистояли. А допомогу дають лише тим, хто говорить і переконує. Весь цей час українці і друзі України за кордоном говорили і переконували. Це працює зараз, а може працювати ще краще, якщо діяти системно, скоординовано і наполегливо.
Ми знайдемо ці правильні слова разом. В кожній країні вони різні. Одні причини підтримувати Україну є в німця, інші – у австралійця, треті – у громадянина США. Посібник, який ви читаєте – це лише початок нашої роботи. Розказуючи світу про біль України, переконуючи людей допомогти навіть не нам, а самим собі захиститися від світового зла – ми знайдемо нові аргументи і будемо оновлювати їх постійно. В цьому допоможе застосунок Strichka. Там ми будемо створювати і вивчати документи і матеріали, які допоможуть перемогти, змагаючись словом – щоб перемогти і на полі бою.
Всі країни, які можуть бути нашими союзниками – демократії. Всі їх політичні діячі – від мера міста до президента – хочуть виграти вибори і бути популярними. Вони говорять те, що подобається виборцям.
Чим більше виборці налякані російським вторгненням у Європу, чим більше вони розуміють роль України у відбитті навали – тим менша імовірність, що політик ризикне своєю репутацією, підігруючи Путіну. І тим імовірніше, що політик захоче допомогти Україні більше за інших, і тим вирізнитись, показавши сміливість і лідерство.
Лише сміливі лідери демократичних країн можуть прогнати ворога і здобути перемогу. Але і таким лідерам потрібно відчувати за собою підтримку простих людей.
Якщо переконати виборців в тому, що допомога України потрібна їм самим, а не є лише благодійністю чи виявом чеснот – то допомога стане абсолютно іншою. Це не благодійність, а турбота про власне майбутнє. Таке розуміння має скластися в голові кожного мешканця дружніх нам чи нейтральних країн.
Strichka починає цю роботу разом з організаціями українців по всьому світу. Внесок цих спільнот в оборону України неймовірно великий. Адже без допомоги зброєю і грошима недовго би ми вистояли. А допомогу дають лише тим, хто говорить і переконує. Весь цей час українці і друзі України за кордоном говорили і переконували. Це працює зараз, а може працювати ще краще, якщо діяти системно, скоординовано і наполегливо.
Кожне місто може бути значущим. Так, всього одне місто в Німеччині – Тройсдорф – блокує розширення виробництва зброї, потрібної Україні. Місцева громада не погоджується давати землю заводу Diehl Defence, рада міста хоче будувати на цій землі житло. Здавалося б, питання національного рівня, але в демократичних країнах громади дуже сильні і впливові на своїй території.
Говорячи з громадянами, ви створюєте підґрунтя для зміни поведінки політиків. Змінюючи поведінку політиків, ви здобуваєте перемогу України.
Будь-який успішний акт комунікації про Україну – це частина допомоги нашій країні.Але він відрізняється від успішної кампанії так само, як влучний постріл одного українського бійця відрізняється від операції зі звільнення Херсонщини. Найбільших успіхів ми здобуваємо, коли організуємось задля конкретної мети на користь України. Якщо така мета є, і навколо неї зібралися тисячі людей, то кількість дій переходить в якість.
В результаті країна, яка і не думала давати Україні ATACMS, F-16, установки протиповітряної оборони Patriot або грошову допомогу, дає їх.
Одним з недавніх прикладів є кампанія #skyneedsF16, проведена українськими волонтерами «Інформаційні сили України» в координації зі Страткомом ЗСУ.
Метою проєкту було привернення уваги західних партнерів до питання надання літаків F16 через голос народу, який шириться у соціальних мережах Instagram, Twitter, Facebook. В кампанії були використані маски в Instagram, хештеги в соцмережах та пости про те, чому Україні потрібні F-16. Сумарна аудиторія сторінок, які підтримали кампанію, склала 28 мільйонів. Кількість публікацій у ЗМІ на цю тему збільшилась вдвічі, а їх тон з 55% схвалення надання Україні F-16 збільшився до 89%. На цьому фоні на саміті G7 у травні 2023 року було оголошено, що Україні дадуть F-16, хоча ще за місяць до того більшість офіційних осіб казали, що це неприпустимо.
Так неможливе стає можливим за підтримки кампаній народної дипломатії.
Що б ви не робили, якщо ви українець – то вас будуть сприймати за кордоном як українця. Навіть якщо вам не подобається щось у власній країні, то за кордоном це неважливо. Наша репутація є спільною. І вона працює на кожного з нас, чим би ми не займалися. Стереотипи залишаються дуже сильними. Тому всі ваші інвестиції часу і зусиль у репутацію України та у нашу спільну перемогу – це насправді допомога самому собі.
Деякі вважають, що можна не позиціонувати себе як українця, а зробитися, наприклад, ірландцем. Це ваше право, і його будуть поважати. Але вам доведеться зробити багато речей, від зміни імені до досконалого володіння мовою, а також прожити хоча б 15 років у цільовій країні і повністю змінити коло спілкування. Якщо ви на це не готові, то ви українець, і репутація України – це ваша репутація.
Важливо також, що думають в самій Україні про українців за кордоном. Місія Strichka полягає у тому, щоб Україна знала, як багато зроблено для неї небайдужими українцями, де б ті не жили.
Робота на користь України та її суспільства по всьому світі, участь у розбудові нації та власного суспільства – все це, завдяки інтернету і цифровим технологіям, можливо всюди. Де б ви не були, якщо ви залишаєтесь українцем і дієте – то ви маєте право на повагу громадян України.
Не всім треба бути на фронті, щоб бути частиною сили, на якій тримається наша країна.
Що б ви не робили, якщо ви українець – то вас будуть сприймати за кордоном як українця. Навіть якщо вам не подобається щось у власній країні, то за кордоном це неважливо. Наша репутація є спільною. І вона працює на кожного з нас, чим би ми не займалися. Стереотипи залишаються дуже сильними. Тому всі ваші інвестиції часу і зусиль у репутацію України та у нашу спільну перемогу – це насправді допомога самому собі.
МИ – НЕ БОТОФЕРМА І НЕ МАЄМО НА НЕЇ СКИДАТИСЬ.
Кожний з тих, хто займається народною дипломатією, говорить і пише від себе власними словами. Але ми маємо на руках факти і знання. Оволодівши ними, ви ніколи не будете беззбройними у боротьбі за підтримку України у світі. Тому ми радимо уважно прочитати розділ «Що розповідати про Україну» і ніколи не копіювати текст з цього розділу, щоб залишити коментар чи створити пост. Ми будемо також проводити у Strichka тести на знання фактів про Україну і про наш спротив російському вторгненню. Слідкуйте за оновленнями!
Не гірше – залишати коментарі під популярними постами Їх так само читають сотні і тисячі людей. І тому ваші коментарі є важливими, а ще важливіше – щоб вони ґрунтувались на фактах і спонукали до потрібних дій. Яких саме? Про це – блок CTA: Call to action.
Одним з основних засобів формування думки є апеляція до факту. Оцінки і точки зору важливі, але лише як доповнення до фактів. Порівняємо між собою два твердження: «Росія – ворог свободи слова і мілітаристська держава» і «В Росії за антивоєнну позицію, здебільшого за пости в соцмережах та коментарі на YouTube, посадили 261 людей». Що виглядає переконливіше?
Мова факту перемагає мову оцінок. Люди хочуть залишити право на оцінку за собою. Тому переконувати іноземних громадян, які не дуже багато знають про біль України, краще мовою фактів. Оцінка і думка, яку сформує сама людина, вона запам’ятає краще, ніж нав’язану.
Це правило чудово знають росіяни, які постійно вигадують «факти» на підтримку своєї позиції. Вигадані інфоприводи, фейкові експерти, врешті-решт тролі в соцмережах, яких виставляють у російських новинах як нібито суспільну думку іноземців – росіяни використовують все, що хоч трохи схоже на подію або факт.
НАМ ФАКТИ ВИГАДУВАТИ НЕ ТРЕБА. ВОНИ І ТАК НА НАШОМУ БОЦІ.
Але ми мусимо ці факти знати і пам’ятати. Тоді ми зможемо створити розуміння в голові іноземних громадян, чому треба допомогти Україні, і як все відбувається насправді.
Але ми мусимо ці факти знати і пам’ятати. Тоді ми зможемо створити розуміння в голові іноземних громадян, чому треба допомогти Україні, і як все відбувається насправді.
Додатком до Strichka: Посібник з народної дипломатії у майбутньому стане «Книга фактів», яка постійно оновлюватиметься у застосунку. Але навіть зараз, у першій версії посібника, ви знайдете багато відомостей і матеріалів, які будуть корисні.
У полеміці важливо розуміти, хто перед тобою. Якщо це щиро необізнана про Україну людина – це одне. Якщо це друг України – інше. Якщо це ворог України – то третє, бо він сперечається з вами не задля встановлення істини, а щоб перемогти за будь-яку ціну. Спілкування з проросійськими демагогами потребує знання їх головних тез. А головне розуміти: ви навряд чи зможете їх переконати. Тому вашою аудиторією насправді є сторонні люди, які слухають вашу суперечку або читають коментарі у соцмережах.
У полеміці важливо розуміти, хто перед тобою. Якщо це щиро необізнана про Україну людина – це одне. Якщо це друг України – інше. Якщо це ворог України – то третє, бо він сперечається з вами не задля встановлення істини, а щоб перемогти за будь-яку ціну. Спілкування з проросійськими демагогами потребує знання їх головних тез. А головне розуміти: ви навряд чи зможете їх переконати. Тому вашою аудиторією насправді є сторонні люди, які слухають вашу суперечку або читають коментарі у соцмережах.
Концепція «ігнору» будь-яких майданчиків, де є росіяни, доволі суперечлива. В результаті виходить так, що прихід кудись росіян позбавляє нас трибуни. Мало того, що вони окупували нашу землю, вони ще й виганяють нас з публічних майданчиків? Так не має бути. Тому треба готуватись до полеміки з росіянами. Але ми маємо на меті не просто виграти суперечку, але й домогтися головного: щоб у них більше не було цієї трибуни, щоб їх не кликали на заходи, банили у соцмережах та не питали в ефірах цінну думку експертів «Клуба Валдай».
Цей блок буде оновлюватись щомісяця, а то і частіше, бо ситуація змінюється постійно. Цей наратив можна використовувати всюди, але в кожній країні потрібні свої наративи, найбільш органічні для громадян саме цієї країни.
В застосунку Strichka в групі кожної країни будуть викладатись сильні і потужні аргументи на користь допомоги Україні, підібрані саме під цю країну.
Ми закликаємо активістів і очільників українських спільнот і організацій зв’язуватися зі Strichka, щоб додавати свої ідеї, документи і матеріали та координуватися з українськими спільнотами інших країн.
В матеріалах ви побачите не лише факти, а і оцінки та метафори. Будьте обережні з цими оцінками: без фактів і доказів вони не працюють.Частина посилань, які ілюструють або доводять наратив, ведуть на українські сайти, частина – на іноземні. В першому виданні Посібника ми залишаємо посилання на сайти на будь-яких європейських мовах. Якщо ви не можете прочитати іншомовний матеріал – скористуйтесь перекладачем Google прямо в браузері та перекладіть текст українською мовою. Матеріали на мовах конкретних країн будуть викладені і впорядковані у групах Strichka по цих країнах. Якщо якісь посилання будуть здаватися вам не найкращими або припинять працювати – пишіть про це у Strichka на адресу feedback@strichka.org.ua
Якщо Україна програє війну, то на порозі Європи стане російська армія. Росія почне з шантажу і підкупу європейських політиків. Потім буде допомагати встановленню диктатур у країнах ЄС, і за необхідності вторгатися у ті країни, які забажають скинути диктатора (так, як чинили в Угорщині та Чехії). Врешті-решт всі молоді демократії Східної Європи будуть окуповані знову, як було колись. Це мета Росії.
СВІТ В РЕЗУЛЬТАТІ СТАНЕ ІНШИМ, І НАБАГАТО ГІРШИМ.
Світ в результаті стане іншим, і набагато гіршим. Адже всередині цього процесу в будь-який момент може початись нова світова війна і страшна економічна криза. У 2022 році вторгнення в Україну спричинило голод в Африці. Що ж буде зі світом, якщо відбудеться вторгнення в Європу? Безробіття, голод та війни охоплять весь світ, адже найбільший ринок збуту товарів, послуг та сировини буде зайнятий війною. Навіть Китай зазнає страшних наслідків, бо його експортні товари ніхто вже не захоче купувати в таких обсягах. Але злидні і безробіття будуть здаватись меншою проблемою для тих країн, які стикнуться з війною самі. І для тих молодих людей у країнах Заходу, які будуть змушені битися зі зброєю в руках, тому що світу не вистачило мудрості і сили перемогти ворога на етапі, поки він ще був слабким.
Вся пропаганда в Росії є державною, весь «парламент» Росії повністю контролюється Путіним. Заяви їх телеведучих та політиків – не просто заяви, а позиція держави. Останні 10 років державні пропагандисти на центральних каналах РФ, а також провідні політики говорять не про атаку на Україну, а про необхідність повернути СРСР. Під час перемовин перед вторгненням в Україну один з найвпливовіших людей у Росії, Патрушев, неофіційно повідомив голові ЦРУ Уільяму Бернсу: «Ми повернулись». Вони дійсно хочуть повернути СРСР та готуються воювати з США, не тільки з Європою.
Для Росії Україна – це важливий плацдарм і джерело ресурсів, щоб звідти напасти на Європу. Так само Росія діяла, окупуючи території Донецької та Луганської областей. Після 8 років пропаганди і диктатури на цих землях, росіяни жорстоко зібрали їх населення та створили з них батальйони смерті: погано озброєну піхоту, що штурмувала окопи українців та гинула тисячами, щоб розчистити шлях російським кадровим військам. Така доля мала, по задумці Путіна, спіткати всіх українців, а сформована «армія зомбі» - рушити в Польщу і далі, «на Берлін за німкенями».
Теракти, підриви складів, отруєння європейських громадян – ознаки того, що Росія сприймає Європу як територію війни. Росія прямо погрожує країнам Балтії, Фінляндії, її пропагандисти говорять про необхідність воювати з НАТО за повернення радянської сфери впливу. Це означає, що в разі перемоги над Україною Росія виставить ультиматум країнам Балтії та Польщі про нейтралітет та вихід з НАТО. В разі відмови, вона сконцентрує війська на кордоні і буде готуватись до нападу. В той же час, її агенти впливу почнуть роботу над розколом НАТО.
Врешті-решт, метою Росії є те, щоб альянс НАТО не прийшов на допомогу жодній конкретній країні НАТО, на яку нападе Росія з метою відновлення СРСР.
В часи СРСР радянськими військами і прорадянськими диктаторськими режимами були окуповані такі країни ЄС: Польща, Чехія, Словакія, Угорщина, Болгарія, Румунія, частина Німеччини, Естонія, Латвія, Литва.
АРМІЯ УКРАЇНИ – НАЙБІЛЬША У ЄВРОПІ.
Армія України – найбільша у Європі. Зараз 880 тисяч бійців служить у ЗСУ. Для порівняння: армія Франції – 198 000 осіб, Німеччини – 182 000 осіб, Польщі – 200 000. Навіть у цих найбільших сухопутних арміях Європи дуже мало військових мають досвід сучасної війни, і жодний – з таким сильним супротивником, як Росія. Отже, вся армія Європи лише трохи більша за українську, не має досвіду, і навряд чи зможе воювати плечем до плеча, бо навіть не має єдиної мови.
Армія Росії за два роки перетворилася на обстріляну потужну силу, яка легко зайде у будь-яку європейську країну і обстріляє її чим завгодно. Вони цього хочуть, і вони будуть раді знищувати ракетами і дронами європейські міста. Україна тут ні до чого: як тільки Росія відчує, що Європа слабка, вона заявить претензії до конкретної країни (як зараз до країн Балтії, Фінляндії тощо) і нападе на неї, вимагаючи, щоб інші країни стояли осторонь.
Україна прогнала російську армію з Київської, Сумської та Чернігівської областей, звільнила Харківську область, половину Херсонської області, розгромила половину Чорноморського флоту Росії, повернула контроль над заходом Чорного моря, і зараз трощить російські оборонні заводиза 1200 кілометрів від свого кордону. Через понад 2 роки після вторгнення Росія все ще не змогла захопити і втримати ЖОДНИЙ обласний центр України.
Україні потрібна зброя, яка захищає її міста та інфраструктуру. Росіяни хочуть залишити без світла і тепла багатомільйонну країну. Взимку це може призвести до десятків тисяч смертей. Росія також бомбить і знищує міста на Сході України, використовуючи авіабомби, і за рахунок цього повільно просувається на фронті. Тому засоби ППО дуже потрібні Україні. Так само, як літаки F-16 та інші сучасні літаки, які збивають крилаті ракети.
Україні також потрібна артилерія. Хоча Україна зараз виробляє близько 100 000 дронів на місяць, і ці дрони можуть замінювати артилерійські снаряди, вони не в усьому можуть стати у нагоді. Оборона і наступ без артилерії дуже важкі. Тому Україні потрібна артилерія.
Україні також потрібна координація всіх розвинених країн, які мусять припинити постачання в Росію всього, що хоч якось дотичне до війни та стратегічної промисловості. Насамперед це верстати і важке устаткування, яке дозволяє росіянам підтримувати і нарощувати військове виробництво. Великим успіхом стало рішення США накладати вторинні санкції на підприємства, які обходять заборони та постачають в Росію верстати. Але так само потрібно не припускати постачань в Росію оптики, сучасних комп’ютерів, програмного забезпечення, технологій логістики. Тому треба посилювати контроль і розширювати органи цього контролю. В санкційних відомствах США, Великобританії і країн ЄС працюють зовсім небагато людей. Для ефективного контролю потрібно значно більше кадрів і рішень.
Європейські країни все ще не дійшли згоди у тому, щоб спрямувати російські гроші на допомогу Україні. Кількість заарештованих активів сягає 200 млрд доларів. Але ці гроші лежать. Чому? Європейські банки бояться, що їх будуть вважати ненадійними? Що бізнесмени з Саудівської Аравії чи Індії заберуть гроші з Європи в інші країни?
Ми воюємо, бо на нашу територію вдерлися росіяни. Тому що мова йде про виживання цілого народу, який росія хоче знищити.
Впродовж 20 сторіччя правлячі режими тиранії та геноциду вбили понад 200 млн людей по всьому світу. Найбільшу кількість людей знищили комуністичні та фашистські режими. Для порівняння – у війнах та військових конфліктах 20 сторіччя загинуло близько 187 млн людей. Обидві цифри засновані на офіційній статистиці, реальні ж втрати як від дій урядів, так і від війн, значно більші.
Розстріли українців лише у Бучі та у Бучанському районі– 1 700 загиблих мирних жителів. Всього за час війни російськими військами вбито вже понад 10 000 мирних жителів, і це лише за 100-відсотково перевіреними ООН даними. Стаття про остаточне вирішення українського питання, оприлюднена у російському державному ЗМІ. 45 000 пакетів для трупів, які були терміново закуплені перед вторгненням в Україну.
Все це разом говорить про наміри Росії вчинити геноцид. У 20 столітті радянська влада вже влаштувала в Україні геноцид, який називається Голодомор. Він вбив щонайменше 3,9 млн українців (оцінка Інституту демографії та соціальних досліджень), а за оцінкою Українського інституту національної пам’яті – 7 млн українців. Це наслідки окупації. Це страшніше за будь-яку війну. Вбивство цілого народу, фізичне знищення незгодних громадян, катування і страти – те, проти чого ми воюємо. Доля України в разі поразки буде сумнішою за будь-яку війну.
УКРАЇНА ДОРОЖИТЬ НЕ ЗЕМЛЯМИ, А УКРАЇНЦЯМИ.
Справа не тільки в тому, що на окупованих територіях живуть мільйони українців, яких дуже шкода. Їх вбивають, катують, забороняють висловлювати думку, силою змушують прийняти російський паспорт. Їх треба рятувати від окупації.
Росія окупувала частину землі низки країн (Молдова, Україна, Грузія), щоб мати можливість утримувати на їх території свої війська. Ми не маємо на меті утримати території. Ми прагнемо, щоб Росія відмовилася від ідеї побудувати нову імперію, окупуючи території і масово вбиваючи незгодних.
Автор найвідомішої російської статті про «превентивний ядерний удар по Європі» - радник Путіна Сєргєй Караганов, як виявилося, має квартиру в Берліні. Одночасно з публікацією статті про «превентивний ядерний удар» він переоформлював цю квартиру на дружину, щоб уникнути санкцій.
Україна дійсно обмежила частину прав громадян через війну. Але навіть попри війну, вільними є преса та інтернет, які критикують владу, що нерідко призводить до відставок навіть найвищих урядовців. Україна подала в Раду Європи повідомлення про тимчасове обмеження деяких прав громадян через воєнний стан. Але Україна не вжила жодного обмеження, яке не було б передбачене Конституцією на випадок воєнного стану.
Всі обмеження, які зараз запровадила Україна, скоріше за все передбачені і Конституцією вашої країни в разі війни. Якщо б Росія знищила Україну і почала війну з вашою країною, ви так само стикнулись би з обмеженням на виїзд з країни, комендантською годиною, блокпостами та перевірками документів, мобілізацією, обмеженнями свободи слова і зібрань. Краще б вам цього не чекати, а допомогти Україні зараз, аби війна не прийшла на вашу землю.
На жаль, під час війни важко боротися з корупцією. Але в Україні навіть під час війни це відбувається. Зокрема, повну незалежність отримало головне антикорупційне відомство: Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), яке постійно ініціює нові справи проти можновладців найвищого рівня.
У 2023 році Україна на 3 бали покращила свій результат у Світовому індексі сприйняття корупції. Під слідством у вʼязниці перебуває один з найбагатших олігархів України. Це вияв того, що насправді Україна має волю боротися з корупцією, і цей шлях буде пройдений.
Приєднуйтесь до цифрової спільноти Strichka, і разом ми зробимо дуже важливий внесок у захист України. Долучайтесь!